Commons:Wiki Science Competition 2021 in Ukraine/Winners

Про конкурс

.

Категорії

Регламент

Часті питання

Контакти

Журі

Переможці

→ КНФ 2022

#КНФ2021

Роботи на конкурс були подані у п'ять категорій, і в кожній з цих категорій свої переможці: перше, друге та третє місця.

Мікроскопія

2 місце Поперечний переріз голови малька Neogobius fluviatilis (ряд Бичкоподібні) у ділянці сполучення нюхової камери та додаткового носового мішка Neogobius fluviatilis в органі нюху має окрім нюхової камери додатковий носовий мішок, сполучення між якими виникає внаслідок деградації клітин нюхового епітелію у вентролатеральній ділянці камери. Мікрофотографія зроблена в Волинському обласному центрі з гідрометеорології; використано дослідницький мікроскоп Olympus CX31 з використанням камери Sigeta DCM-800. Зріз зафарбований гематоксилін-еозином та альціановим синім (за Стідманом, 1950). Автори: Валентина Вовк, Марія Сирота

3 місце Проксимальний кінець спікули самця нематоди виду Baruscapillaria anseris, виділеної від домашніх гусей Мікрофотографія зроблена у Полтавському державному аграрному університеті. Використано цифрову камеру до микроскопу MikroMed 5Mpix (China) та програмне забезпечення ImageJ for Windows® (version 2.00). Проксимальний кінець спікули лійкоподібно розширений і має хвилясті краї. Автор: Віталій Мельничук

Нефотографічні зображення

1 місце Тривимірна модель скелета вимерлого вусатого кита Cetotherium riabinini На відео зображена модель скелету Cetotherium riabinini - одного з найдрібніших вусатих китів, що існував на нашій планеті. Цей кит траплявся на території сучасної України у пізньому міоцені (9.8 - 7.6 млн років тому), коли тут розливалось континентальне море – Східний Паратетіс. Голова цетотерія складала третину його довжини, а сам скелет сягає 2,7 метрів завдовжки. Ймовірно цетотерій харчувався рибою. Скелет був знайдений біля Миколаєва у 1930 році, а в 1948 році він був визначений як представник нового виду Гофштейном Іллею Давидовичем. Втім детальний опис цього кита було зроблено лише у 2013 році Павло Гольдіним з колегами. Нині екземпляр експонується у Національному науково-природничому музеї НАН України, де і був відсканований за допомогою поверхневого сканеру. Грудина, під’язикова кістка та редуковані тазові кістки відскановані за допомогою комп’ютерного томографу, тому вони знебарвлені. На основі сканів зібрана тривимірна модель скелета. Автори: Павло Отряжий і Світозар Давиденко

2 місце Руйнування кремнієвої нанонитки під час одновісного розтягу Інформація про поведінку наноструктур під дією механічного навантаження та механізми їх руйнування є важливою при розробці різних пристроїв. Однак, експериментальні дослідження механічних властивостей наноструктур, зокрема, нанониток вкрай складні та потребують використання дороговартісного обладнання. В той же час, молекулярна динаміка дозволяє на атомарному рівні змоделювати відгук нанониток на зовнішню деформацію, оцінити максимальні навантаження, які витримує матеріал та визначити механізми руйнування. Представлена анімація демонструє завершальну стадію деформації нанонитки з кремнію, під час якої відбувається руйнування матеріалу. Зміна відтінків поверхні нанонитки ілюструє динаміку наростання механічних напружень в матеріалі під час деформації. Руйнування нанонитки починається із зародження поверхневої тріщини, яка швидко пронизує всю структуру. Автор: Василь Курилюк

3 місце Електростатичний потенціал навколо викривленого сольватованого моношару MoS2 Дисульфід молібдену (MoS 2 ) — це 2D матеріал, який належить до класу дихалькогенідів перехідних металів. Завдяки своїм унікальним фізичним властивостям він вважається перспективним для кількох практичних застосувань в електронних та оптичних пристроях. Викривлені шари MoS 2 представляють особливий інтерес через свої можливі флексоелектричні властивості. Незважаючи на великий практичний інтерес, мало відомо про взаємодію цього матеріалу з водними розчинами на мікроскопічному рівні, тоді як такі дані важливі для його потенційного використання в медичних сенсорах. На цьому малюнку показано електростатичний потенціал, створений викривленим моношаром MoS 2 , сольватованим водою. Структура моношару отримана квантовохімічним методом пласких хвиль. Було побудовано класичну топологію моношару, сольватованого молекулами води в моделі SPC SPC water яка моделювалася методом молекулярної динаміки протягом 10 нс. Після цього було розраховано середню густину заряду в площині XZ і розв’язано двомивірне рівняння Пуассона з періодичними граничними умовами для отримання електростатичного потенціалу. Зображення являє собою контурний графік із розділеною кольоровою шкалою, яка підкреслює тонкі періодичні патерни, створені самим моношаром MoS 2 і кількома координаційними оболонками з сильно орієнтованих молекул води навколо нього. Ліва кольорова шкала відповідає зовнішнім областям, заповненим водою, тоді як права використовується для самого моношару. Малюнок створено з двох зображень, отриманих окремо в програмі OriginPro 2019 і скомбінованих а допомогою Gimp 2.10.18. Автор: Семен Єсилевський

3 місце Кліматичні зміни у Києві за останні 120 років. Порівняння щільності розподілу середньорічної та середньосезонних температур за окремими 30-річними періодами. Аналіз поденних метеорологічних даних за останні 120 років показав, що в останні десятиліття клімат Києва став відчутно теплішим. Це добре видно із порівняння щільності розподілу низки температурних показників за окремими 30-річними періодами як у розрізі років, так і у масштабі окремих сезонів. Як видно з діаграми, крива розподілу середньорічних температур за 1991–2020 рр. помітно зміщена праворуч у бік більших значень температури. У порівнянні з попередніми 30-річними періодами, у 1991–2020 рр. роки із середньорічною температурою вище 8.5 °С спостерігалися помітно частіше. Аналогічне зміщення у бік вищих температур в останні 30 років спостерігається і у кривих функцій розподілу середньосезонних температур. Так, протягом 1991–2020 рр. у Києві зими із середньозимовою температурою нижче -3.5 °С траплялися істотно рідше, ніж у будь-який з попередніх 30-річних періодів. Що ж до весняного періоду, то якщо до 1990 р. весни із середньосезонною температурою нижче 6 °С були не таким вже й рідкісним явищем, то після 1990 р. весняних сезонів із середньосезонною температурою нижче 6 °С взагалі не було. Натомість істотно зросла частота весняних сезонів із середньосезонною температурою вище 8.5 °С. Протягом останніх 30 років істотно почастішали літні сезони із середньосезонною температурою вище 20 °С. Для осені зміщення кривої функції розподілу середньосезонної температури за 1990–2020 рр., у порівнянні з іншими сезонами, виявилося найменш вираженим, хоча все ж досить помітним. Так, в останні 30 років теплі осінні сезони із середньосезонною температурою вищою 9 °С траплялися частіше, ніж раніше. В основу діаграм покладено власний аналіз поденних метеоданих для Києва. Обробка даних проведена у середовищі R (v. 4.1.2); діаграми побудовані за допомогою пакета ggplot2 (v. 3.3.5). Джерело датасету: European climate assessment & dataset (ECA&D) (Klein Tank A.M.G. et al. 2002). Klein Tank A.M.G. et al. 2002. Daily dataset of 20th-century surface air temperature and precipitation series for the European Climate Assessment. Int. J. of Climatol., 22, 1441–1453. Data and metadata available at http://www.ecad.eu Автор: Юрій Москаленко

Люди в науці

1 місце Відбір матеріалу на річці Терек Іхтіолог Афанасьєв Сергій практично навчає аспіранта відбору матеріалу кастинговою сіткою на гірських річках. Дар‘яльська ущелина, Грузія. Жовтень 2021. Автор: Олександр Куриленко

2 місце Дослідники визначають гідрохімічні показники стану екосистеми Канівського водосховища Влітку 2021 р. молоді вчені Інституту гідробіології НАН України визначали основні гідрохімічні показники стану екосистеми Канівського водосховища. За допомогою сучасного багатофункціонального приладу AZ 86031 було визначено температуру води, вміст розчиненого у воді кисню, рН, електропровідність і мінералізацію води. Отримані результати спостережень дають змогу оцінити та зробити порівняльну характеристику стану екосистеми досліджуваного об'єкту з попередніми багаторічними дослідженнями. Автор: Олена Білоус

3 місце Реставрація артефакту скіфського часу, виявленого на Більському городищі Артефакти з Більського городища. Реставратор Історико-культурного заповідника «Більськ» Анатолій Штанько реставрує глиняну посудину скіфської доби, знайдену під час досліджень кургану (Скіфська арх. експедиція ХНУ імені В.Н.Каразіна, кер. І. Шрамко) Автор: Оксана Дорошенко

Живі організми

1 місце Турун бесарабський Carabus (Tomocarabus) bessarabicus Fischer von Waldheim, 1823 (Coleoptera, Carabidae) у природному середовищі існування Турун бесарабський Carabus (Tomocarabus) bessarabicus Fischer von Waldheim, 1823 (Coleoptera, Carabidae) у піщаному степу Солоноозерної ділянки Чорноморського біосферного заповідника. Це один із найрідкісніших і найменш вивчених турунів фауни України. Занесений до Червоної книги України. Мешкає у цілинних степах. Охороняється на аренних ділянках Чорноморського біосферного заповідника. Автор: Юрій Москаленко

2 місце Візерунковий полоз Elaphe dione (Pallas, 1773) і його жертва Свою назву цей полоз отримав за характерний візерунок на верхній стороні голови, утворений поєднанням поздовжніх та поперечних плям та смуг. Малюнок кожного екземпляра неповторний і унікальний Візерунковий полоз веде переважно наземний денний спосіб життя. Він чудово лазить по деревах, плаває та пірнає. Активність проявляється у світлу пору доби. Вночі змія ховається у підземних укриттях, розташованих під камінням та корінням рослин, у дуплах та скельних ущелинах. У літню спеку її графік може змінюватися, а вихід на промисел починатися в сутінках. У меню візерункового полоза входять: дрібні ссавці; пернаті, їх пташенята/яйця; земноводні; невеликі змії; риба; комахи. Видобуток полоз спочатку душить за допомогою свого тіла, ковтає лише мертву, починаючи з голови і попередньо змочивши слиною, яйця заковтує цілком. На фото зображено полоза, який душить летючу мишу (визначитися з видом ссавця складно. Можливо це Вечірниця мала Nyctalus leisleri (Kuhl, 1817). Вид раніше не мав охоронних категорій в Україні. За останнім зведенням МСОП має категорію LC, Бернська конвенція - ІІ додаток, або Кажан пізній (Eptesicus serotinus) Природоохоронний статус: вид включений в II додаток списку видів Бернської конвенції, як тварина, що потребує особливої охорони). Фото зроблено спекотним днем 12 липня 2015 року біля фундаменту будівлі. Автор: Ольга Дмитренко

3 місце Вухань бурий (Plecotus auritus) Вухань бурий (Plecotus auritus), 2020 рік. Вивчення кажанів в різних штольнях Харківської області, бо вони занесені до Червоної книги, тому дуже важливо зберегти цих вразливих тварин. Автор: Юлія Мамедова

Загальна категорія

1 місце Гідродинамічне фокусування потоку у мікрофлюїдному пристрої Макрофотографія явища двовимірного гідродинамічного фокусування потоку. Рідина, потік якої фокусується – водний розчин флуоресцентного барвника флуоресцеїну (на фото зеленим кольором). Фокусувальна рідина – водний розчин флуоресцентного барвника сульфородаміну Б (відтінки рожевого кольорів). На фото рух рідин відбувається справа наліво. Із двох зовнішніх каналів потік фокусувальної рідини впадає у центральний, у якому змушує рідину, що фокусується, витягуватися тонким струменем у 20 мікрометрів завтовшки. Автор: Ігор Панас

1 місце (за найкращу роботу на тематику астрономії) Тріо спіральних галактик в штучних і чорно-білих кольорах Зображення тріо спіральних галактик в сузір’ї Риб PGC2805 (зліва угорі), PGC2800 (зліва внизу) , PGC2786 (справа) в штучних кольорах (угорі) отримане за допомогою ПЗЗ-камери MicroLine 9000 для чорно-білих астрономічних зображень (внизу) встановленої на 0.8 – м телескопі OMT-800 спостережної станції Маяки Одеського Національного Університету імені І. І. Мечникова. Галактики проектуються на небесну сферу неподалік одна від одної. Насправді відстань між ними сотні мільйонів світлових років. Автор: Сергій Борисенко

2 місце Адитивне змішування кольорів сфокусованого світла Сфокусовані червоний (644 нм), зелений (532 нм) і синій (488 нм) лазери візуалізовані за допомогою графітового порошку. Місце перетину всіх променів виглядає білим через адитивне змішування кольорів. Автор: Анатолій Кащук

3 місце Дрон із встановленим на ньому спектрофотометром Квадрокоптер DJI Mavic Pro, на якому додатково встановлено спектрофотометр Ocean Insight STS-VIS та допоміжне обладнання. Спектрофотометр реєструє спектри відбиття поверхні в діапазоні 350-800 нм з кроком 1 нм. Він працює в парі з мікрокомп'ютером Arduino, може керуватись дистанційно або працювати автономно. Система встановлення на дрон була розроблена к.б.н. Олександром Поліщуком в рамках проекту ERA-PLANET програми Horison 2020 «Розробка теоретико-методичних основ та полігонна перевірка впливу забруднення довкілля нафтопродуктами та важкими металами шляхом прецизійних гіперспектральних та газометричних наземних та супутникових досліджень ветландів на території України» Автор: Тарас Казанцев

---

 Роботи переможців 2020 року  Роботи переможців 2019 року  Роботи переможців 2017 року  Роботи переможців 2016 року  Роботи переможців 2015 року