Commons:Wiki Science Competition 2020 in Ukraine/Winners

Про конкурс

.

Категорії

Регламент

Часті питання

Контакти

Журі

Переможці

→ КНФ 2021

#КНФ2020

Роботи на конкурс були подані у п'ять категорій, і в кожній з цих категорій свої переможці: перше, друге та третє місця.

Мікроскопія

1 місце Мікрофотографія перерізу поруватого кремнію, отримана за допомогою скануючого мікроскопу фірми JEOL Мікрофотографія перерізу поруватого кремнію, отримана за допомогою скануючого мікроскопу фірми JEOL. Збільшення у 3000 разів. Фотографія демонструє взаємопаралельні довгі канали пор, орієнтовані за напрямом травлення кристалу. Довжина пор понад 40 мкм. Такі досконалі структури мають важливе технологічне призначення. Поруватий кремній знайшов широке застосування у приладах електроніки, фотоніки, сенсорах. Мікрофотографія в оригіналі має чорно-біле забарвлення. Кольори було додано з використанням графічного редактора. Кольорова обробка мікроскопічних зображень дозволяє більш детально проаналізувати наноструктурні зображення, виділити ключові важливі моменти для розуміння фізичних процесів. Крім того, додавання цікавої кольорової гами має естетичне значення. Такі зображення викликають інтерес та приваблюють своєю незвичністю, геометричною досконалістю і естетичним забарвленням. Сьогодні обробка мікроскопічних зображень наноматеріалів кольорами виділилося у цікавий напрям Наноарт, що є поєднанням науки та мистецтва. На цьому етапі повністю стираються межі між технологіями та творчістю. Дослідника, нанотехнолога вже слід сприймати не тільки як вченого, а й як митця, що здатен демонструвати велич наукової думки за допомогою естетичних засобів візуалізації наносвіту. Ми можемо говорити про зародження нового напрямку мистецтва – нанодизайну, який реалізується за допомогою симбіозу наноінженерії та графічного дизайну. Автори: Яна Сичікова (синтез наноструктур) та Сергій Ковачов (кольоровий дизайн)

2 місце Автофлюоресценція насіннєвої шкірки (тести) пилоподібного насіння стриги єгипетської (Striga hermonthica (Delile) Benth.) Автофлюоресценція насіннєвої шкірки (тести) пилоподібного насіння стриги єгипетської (Striga hermonthica (Delile) Benth.). Всі відомі види роду Стрига є облігатними напівпаразитичними рослинами, включеними до переліку фітокарантинних бур’янів, що паразитують на таких основних однодольних культурах, як сорго, рис, кукурудза, байра та цукрова тростина у Тропічній Африці. Зображення було отримано за допомогою конфокального лазерного скануючого мікроскопа Zeiss 710 (Carl Zeiss, Німеччина), обладнаного цифровою мікроскопічною камерою AxioCam HR, об'єктивом Plan-Apochromat 20x/0,8 (WD = 0,55 мм) та лазером DPSS (561 нм). Представлене зображення є сумою серії оптичних зрізів, так званих Z-стеків, реконструйованою у програмному забезпеченні Zeiss Zen Blue 2012. Масштаб зображення: 50 мкм. Автор: Юлія Красиленко

3 місце Поперечний переріз зубців ротової присоски псевдоличинки анциструса звичайного Ancistrus dolichopterus (30 днів після вилуплення) Ancistrus dolichopterus має ротову присоску, яка утворена розростанням верхньої та нижньої губ і вкрита гребенеподібними пластинчастими зубцями, які забезпечують зішкрябування водоростей та іншого дрібного перифітону з підводних предметів. Мікрофотографія зроблена в Інституті зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України; використано дослідницький мікроскоп Zeiss Axio Imager M1 та програмне забезпечення Zeiss AxioVision v.4.63. Зріз зафарбований гематоксилін-еозином та альціановим синім (за Стідманом, 1950). Автори: Ольга Титюк, Ярослав Степанюк

Нефотографічні зображення

1 місце Поверхня сильно викривленої ліпідної мембрани отримана за допомогою молекулярної динаміки з фіксованою кривизною Кривизна мембрани має важливе значення для ряду клітинних функцій, починаючи від поділу клітин, секреції та рухливості і закінчуючи життєвим циклом патогенних вірусів. Експериментальні дослідження викривлених мембран мембран є дуже складними через швидкі зміни кривизни у просторі та часі. Молекулярна динаміка надає унікальну можливість детально вивчити кривизну мембрани за допомогою комп'ютерного моделювання. Для цього треба використовувати спеціальні обчислювальні методи для підтримання постійної кривизни мембранного сегмента та специфічні методи аналізу отриманих траєкторій. Подібні симуляції дають унікальну інформацію щодо структурних характеристик викривлених мембран та щодо змін їх проникності для іонів, води та лікарських препаратів, зокрема тих, що широко використовуються для терапії раку. Це зображення показує увігнуту поверхню сильно викривленої циліндричної біцели з ліпідів DOPC, що має кривизну -0.2 нм-1. Кривизна підтримується сталою під час атомістичної молекулярної динаміки за допомогою стінок з "фіктивних" частинок (див. [3]). Молекули ліпідів показано як Ван дер Ваальсові сфери. Атоми карбону світло-сині, оксигену - червоні, нітрогену - сині, гідрогену - білі, фосфору - темно-жовті. Кожен ліпід оточений напівпрозорою молекулярною поверхнею. Біцела періодична до нескінченності у напрямі Z (перпендикулярно до екрану) та має напівциліндричні міцелярні "шапки" у площині XY. Автор: Семен Єсилевський

2 місце Розширена модель SEIR з урахуванням карантину SEIQRD епідемії COVID-19 в Україні На малюнку представлена розширена модель SEIR з урахуванням карантину (SEIQRD) для епідемії COVID-19 в Україні в 2020 році, графіки залежності від часу для кількості активних випадків (active cases), тих, що одужали (recovered cases), померлих (dead cases), а також реальна статистика кількості померлих, отримана із Статистика коронавірусної хвороби 2019 в Україні. Параметри моделі реалістичні та відповідають статистиці смертності в Україні на 15 листопада 2020р. Перший день моделювання - 12 березня 2020р., дата першого смертного випадку. Також на малюнку показана зміна динаміки розвитку епідемії у сприятливому напрямку при зміні (зменшенні) параметра "швидкість зараження", яке у цьому випадку (при відсутності вакцини) еквівалентно поширенню заходів соціального дистанціювання. При побудові моделі використана стаття E. Cheynet, Generalized SEIR Epidemic Model (fitting and computation), параметри підбиралися за допомогою програми автора статті. Для побудови графіків використовувалося також власне програмне забезпечення Автор: Юрій Бельчинський

3 місце Матриця експресивності штучного бінарного нейрона Це зображення всіх можливих станів штучного бінарного нейрона. Темно-сині та білі пікселі відповідають активним та не активним станам нейрона відповідно. Нейрон приймає на вхід бінарний {-1, 1} вектора x розміром 11 (для цього зображення). Нейрон також має 11 бінарних {-1, 1} синапсів w (ваг або зв’язків). Кількість можливих станів вхідного вектора та вектора зв'язів становить 2 ^ 11 = 2048. Колір пікселя (i, j) показує стан нейрона для i-го вхідного вектора x (нумерованого від 1 до 2048) та для j-го вектора зв'язків (нумерованого від 1 до 2048). Тому, розширення зображення 2048x2048. Нейрон стає активним, якщо сума вхідних значень, помножена на стани зв'язків (wx), більша або дорівнює нулю. Автор: Viacheslav Osaulenko

Люди в науці

1 місце Відбір проби біоматеріалу у самки тюленя Уведела Біолог 25-ї Української антарктичної експедиції Олександр Салганський відбирає проби біоматеріалу у самки тюленя Уведела для подальшого аналізу в лабораторних умовах. Антарктика, острів Вінтер, околиці наукової станції «Академік Вернадський». 2020 рік. Автор: Євгеній Прокопчук

2 місце В Старобільську археологічна експедиція Інституту археології НАНУ досліджує ранньонеолітичне поселення. Два роки поспіль, у 2019 і 2020, у Старобільску проходили археологічні дослідження неолітичної стоянки «Старобільськ-1», у яких активну участь брали студенти, аспіранти та викладачі Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Науковим керівником експедиції Луганського археологічного загону імені Сергія Локтюшева був к.і.н., науковий співробітник Інституту археології НАН України Сергій Теліженко. Куратором заходу від університету був д.і.н., завідувач кафедри історії України Олександр Набока. Серед учасників експедиції – аспірант кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин Марія Олексіїва, студенти НН ІІМВСПН Ігор Верховод, Юлія Шевцова та Ярослав Моісєєнко, студент ФПН Денис Лєбєдев. Автор: Nepran Vyacheslav

3 місце Чорноморська Міжнародна Експедиція Інституту Археології НАН України Чорноморська Міжнародна експедиція Інституту Археології НАН України. Організована у 2011 році разом з Інститутом Археології Варшавського університету. У 2011-2013 роках працювала у Ялтинському та Алуштинському районі Кримського півострова. Після агресії Російської Федерації та окупації півострова Крим відновила свою діяльність у 2016 році у північно-західному регіоні Чорного моря: Тендрівська коса, Кінбурнська коса, острів Березань. Керівник експедиції - В'ячеслав Герасимов. На фото: дослідження елементів затонулого античного судна періоду 3-4 століття до нашої ери біля Кінбурнської коси. Camera: GoPro 4 silver + Shoot spherical underwater dome. Автор: Oleksandr (Alex) Zakletsky

Живі організми

1 місце Жук-кравчик Lethrus (Furcilethrus) asmodeus Pak & Gubin, 2020 (Coleoptera: Geotrupidae), самець, фронто-латеральний вид зліва. Новий вид, описаний у 2020 році, з Таджикистану Новий вид, описаний в 2020 році, з Таджикистану. Населяє лісовий пояс в горах Джетімтау в Центральному Таджикистані. Фронто-латеральний вид дозволяє побачити будову мандибулярних придатків — одну з морфологічних особливостей цього виду. Фотозйомку проводили за допомогою мікроскопу Carl Zeiss Stemi 2000-C з фотокамерою Zeiss AxioCam Erc 5s. Додаткова обробка фотознімку в програмах ZEN 2012 1.1.1.0, Adobe Photoshop CS5, Zerene Stacker 1.04 і Nikon Capture NX-D 1.4.7. Автор: Олександр Губін

2 місце Пісочники великі неподалік місця гніздування на піщаній косі поблизу села Любиковичі (Сарненський район Рівненської області). Пісочник великий - невеликий кулик, що мешкає на піщаних косах біля річок та водойм. Для гніздування пісочники великі обирають піщані мілини і дюни. Птах швидко бігає узбережжям, тому здалека нагадує пір'яну кульку, що пройманула повз. Перебуває під захистом Червоної книги України (статус - рідкісний). В Україні відомо не більше декількох десятків гніздових пар. Автор: Петро Катеринич

3 місце Перлинниця антарктична, або колобанус антарктичний чи колобантус Кіто (Colobanthus quitensis (Kunth) Bartl.) Перлинниця антарктична - один з двох видів покритонасінних рослин, яка освоїла північно-західну частину Антарктичного півострова. Вона, крім північно-західну частину Антарктичного півострова, поширена також в горах на Вогняній Землі та в Патагонії. Поруч з щучником антарктичним на колишньому ложі льодовиків зустрічається також перлинниця паличковидна (Colobanthus sabulatus). Цей вид в Антарктиці не зустрічається і просувається на південь лише до Південної Джорджії. В горах Вогняної Землі поширений ще один вид — перлинниця плауновидна (Colobanthus lycopodioides). Автор: Юрій Шепета

Загальна категорія

1 місце Погляд через пропускаючу дифракційну гратку на люмінісценцію апконвертуючих наночастинок за збудження інфрачервоним світлом Погляд через пропускаючу дифракційну гратку на люмінісценцію апконвертуючих наночастинок NaYF4:Yb(III), Er(III) за збудження інфрачервоним світлом. Нульовий порядок гратки має вигляд прямого зображення яскравого жовтозеленого пучка, що проходить через суспензію наночастинок у кюветі. Перший порядок дифракції має вигляд кольорових ліній по обидва боки від нульового порядку. Кожна кольорова лінія у спектрі першого порядку відповідає випромінюванню з різних енергетичних рівнів ербію (ІІІ). Червона лінія з максимумом на 545 нм походить від переходу 4F9/2 → 4I15/2 між енергетичними рівнями ербію (ІІІ), найвіддаленіша від центру зелена лінія з максимумом на 545 нм - від переходу 4S3/2 → 4I15/2, зелена лінія ближча до центру з максимумом на 525 нм - від переходу 2H11/2 → 4I15/2, і ледь помітна синя лінія із максимумом на 412 нм - від переходу 2H9/2 → 4I15/2. Наночастинки у вигляді суспензії у хлороформі. Дифракційна гратка з поліетилентерефталату, 1000 ліній/мм. Лазерний світлодіод з максимальною довжиною хвилі світла 980 нм, потужністю 30 мВт. Автор: Ігор Панас

2 місце Космічне зображення масштабів поширення пожежі на території поблизу ЧАЕС, отримане з супутника Sentinel-2 12 квітня 2020 року. Знімок отримано з веб-інструменту з відкритим кодом для перегляду, візуалізації та аналізу супутникових зображень EO-browser створеного в рамках проекту Copernicus. Знімок синтезований у «штучних кольорах», де кольорам зображення поставлені у відповідність наступні спектральні канали супутникового зображення із різних частин електромагнітного спектру: 1 – SWIR Band (1610 нм), 2 - NIR Band (842 нм), 3 – Red Band (665 нм), де згарища ідентифікуються за темно коричневим кольором. На знімку видно, що вогонь впритул наблизився до Чорнобильського ставу-охолоджувача. Автор: Ольга Томченко

3 місце Стовбчик Тейлора Праудмана, утворений при обертовому русі смуг барвника в рідині Ми бачимо красиві смуги барвника в рідині при обертовому русі, під час якого рідина набуває двовимірного руху. Вихор, який ми бачимо називається стовбчиком Тейлора Праудмана Автор: Kterletska

Додаткова відзнака Керівник археологічної експедиції Борис Вікторович Магомедов виконує фотофіксацію знахідок Керівник археологічної експедиції Борис Вікторович Магомедов виконує фотофіксацію знахідок, с. Курники, Тиврівського району, 1982 рік. Відскановане зображення з паперового носія. Особистий фотоархів Латуха В.І. Автор: Валерій Латуха

 Переможці 2019 року  Переможці 2017 року  Переможці 2016 року  Переможці 2015 року